Небезпечна професія
Секретар крутого чувака – одна з найстрашніших професій у моєму уявленні. Однак подружка Оля легко дає раду своїм обов’язкам. На нічному сеансі кіно веде переговори з партнерами. На прем’єрі вистави бронює квитки на літак. У «Макдональдзі» одночасно скаржиться на зеленкуватий помідор і веде ділову переписку.
Але, виявляється, існують і більш небезпечні посади.
– Оленочко Василівно! Візьміть у моїй вазі на полиці ключі від кабінету шефа, зайдіть і полийте квіти! – подружка по телефону просить прибиральницю.
Вмовляє її кілька хвилин.
– Така хороша жіночка! – пояснює Оля. – Але колись її звинуватили у дрібних крадіжках. Відтоді боїться сама заходити в кабінети.
Я починаю обурюватися: мовляв, якщо мають докази – нехай звільнять. Інакше – це наклеп і знущання з людини, яка на соціальних сходах розташувалася значно нижче.
– Доказів не знайшли, але її вигнали, – каже подруга і переключається на дзвінок від шефа.
За сусіднім столиком бурхливо обговорюють звільнення голови СБУ. Один хлопець переконаний, що Наливайченко – кегебіст і цеерушник водночас. Його товариш доводить, що той ухопив за ниточку найбільші корупційні схеми, за що й поплатився. Дівчина весь час повторює:
– Та ну ладно, у вас що – є докази?
Врешті шеф дає спокій подрузі, й вона повертається до нашої розмови.
– Якщо прибиральницю вигнали, як же вона у вас працює? – запитую.
– Ой, то така історія! У день звільнення вона йшла з роботи через паркінг. На виході її по голові вдарив шлагбаум. Довелося відновити на роботі, щоб уникнути скандалу. Але відтоді не було жодної крадіжки.