Владимир Путин

Вступление России во Всемирную торговую организацию угрожает интеграционным процессам на постсоветском пространстве, — считают эксперты из РФ. Причина — неодновременное присоединение всех членов Таможенного союза к ВТО.

С момента вступления России во Всемирную торговую организацию (ВТО) прошел месяц. Эйфория, связанная с окончанием почти двадцатилетних переговоров, улеглась. Тем временем в рядах экспертов наметился серьезный раскол: часть из них по-прежнему приветствуют присоединение страны к ВТО, их оппоненты считают, что членство в организации сводит на нет все преимущества, которые мог бы принести бизнесу и экономике недавно заработавший Таможенный союз (ТС),  пишет «Deutsche Welle».

Россия стала членом Таможенного союза 1 июля 2010 года. В этот же день к ТС присоединился Казахстан, еще спустя пять дней — Беларусь. Смысл интеграции заключается в первую очередь в том, что при взаимной торговле участники союза не применяют друг к другу ограничения экономического характера, в том числе таможенные пошлины.

По большому счету, Таможенный союз России, Беларуси и Казахстана вырос из другого объединения — Евразийского экономического сообщества (ЕврАзЭС), учрежденного в 2000 году в Астане главами Беларуси, Казахстана, России, Киргизии и Таджикистана. «ЕврАзЭС и Таможенный союз — это своего рода матрешка, где Таможенный союз — матрешка маленькая, а ЕврАзЭС — большая. При этом для Таможенного союза характерна более глубокая интеграция», — объясняет директор аналитического центра «ВТО-Информ» Евгений Корчевой.

Всемирная торговая организация — объединение значительно более масштабное: ее членами являются 157 стран. Основной принцип ВТО — предоставление всем ее членам режима наибольшего благоприятствования во взаимной торговле. В частности, речь идет о снижении, а в ряде случаев — и об устранении заградительных пошлин. Таким образом, вступив в ВТО, Россия, уже фактически открывшая свои границы для бизнеса Беларуси и Казахстана, распахивает двери и для других 156 государств.

Нормативных противоречий одновременное членство в трех подобных организациях в себе не несет. Договор о функционировании Таможенного союза предполагает, что нормы ВТО, касающиеся сферы регулирования союза, становятся частью его правовой системы. Если соглашением ВТО установлены иные правила, чем предусмотренные соглашениями ТС, применяются правила ВТО. В то же время договором предусмотрено, что если какая-либо сторона не является членом Всемирной организации, она имеет право отступать от положений соглашения в части, не совпадающей с правовой системой Таможенного союза.

Именно здесь и коренятся возможные противоречия, ведь изначально предполагалось, что все члены Таможенного союза будут вступать во Всемирную торговую организацию одновременно. Между тем Беларусь и Казахстан еще не присоединились к ВТО. С одной стороны, это означает, что они могут продолжать вести привычную протекционистскую политику, с другой — они оказываются в крайне невыгодных условиях из-за появления новой конкуренции на российском рынке.

Немаловажно и то, что реализация правил ВТО не всегда возможна из-за элементарного незнания таможенными службами новых механизмов. «Нормы ВТО регламентированы Генеральным соглашением по тарифам и торговле — ГАТТ. И вот, представьте, когда я прихожу к таможеннику, который сидит на границе, он даже слово «ГАТТ» не знает. На все мои доводы он скажет: «Что ты ругаешься» — шутит гендиректор компании «Кастомс Рус», член Германо-российской внешнеторговой палаты Андрей Кириенков. По его словам, бизнес сейчас находится в «документальном хаосе» и потребуется около восьми лет на то, чтобы система заработала без сбоев.

В мире существуют примеры одновременного членства стран в ВТО и региональных экономических союзах. По такой схеме живут, например, США, Канада и Мексика (альянс НАФТА) в Северной Америке; Аргентина, Бразилия, Уругвай и Венесуэла (Меркосур) — в Южной. По словам Евгения Корчевого, сочетать присутствие в нескольких объединениях им удается потому, что все они являются членами ВТО. К тому же, условия вступления в организацию у них изначально были более выгодными и менее жесткими, нежели у России.

По мнению старшего аналитика инвестиционной компании «Риком-Траст» Владислава Жуковского, членство в ВТО подорвет жизненно необходимые процессы интеграции на постсоветском пространстве. «В связи с практически двукратным снижением средневзвешенного импортного тарифа в принципе непонятно, каким образом будет функционировать Таможенный союз», — отмечает эксперт.

Владимир Путин

Вступ Росії до Світової організації торгівлі загрожує інтеграційним процесам на пострадянському просторі, — вважають експерти з РФ. Причина — неодночасне приєднання всіх членів Митного союзу до СОТ.

З моменту вступу Росії у Всесвітню торговельну організацію (ВТО) пройшов місяць. Ейфорія, пов’язана з закінченням майже двадцятирічних переговорів, вляглася. Тим часом в лавах експертів намітився серйозний розкол: частина з них як і раніше вітають приєднання країни до СОТ, їхні опоненти вважають, що членство в організації зводить нанівець всі переваги, які міг би принести бізнесу та економіці нещодавно заробив Митний союз (МС), пише «Deutsche Welle».

Росія стала членом Митного союзу 1 липня 2010 року. У цей же день до ТЗ приєднався Казахстан, ще через п’ять днів — Білорусь. Сенс інтеграції полягає в першу чергу в тому, що при взаємній торгівлі учасники союзу не застосовують один до одного обмеження економічного характеру, в тому числі митні збори.

За великим рахунком, Митний союз Росії, Білорусі і Казахстану зріс з іншого об’єднання — Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС), заснованого в 2000 році в Астані главами Білорусі, Казахстану, Росії, Киргизії і Таджикистану. «ЄврАзЕС і Митний союз — це свого роду матрьошка, де Митний союз — матрьошка маленька, а ЄврАзЕС — велика. При цьому для Митного союзу характерна більш глибока інтеграція », — пояснює директор аналітичного центру« СОТ-Інформ »Євген Корчевой.

Всесвітня торгова організація — об’єднання значно більш масштабне: її членами є 157 країн. Основний принцип СОТ — надання всім її членам режиму найбільшого сприяння у взаємній торгівлі. Зокрема, мова йде про зниження, а в ряді випадків — і про усунення загороджувальних мит. Таким чином, вступивши до СОТ, Росія, вже фактично відкрила свої кордони для бізнесу Білорусі та Казахстану, відкриває двері і для інших 156 держав.

Нормативних суперечностей одночасне членство в трьох подібних організаціях в собі не несе. Договір про функціонування Митного союзу передбачає, що норми СОТ, що стосуються сфери регулювання союзу, стають частиною її правової системи. Якщо угодою СОТ встановлено інші правила, ніж передбачені угодами ТЗ, застосовуються правила СОТ. У той же час договором передбачено, що якщо якась сторона не є членом Світової організації, вона має право відступати від положень угоди в частині, яка не співпадає з правовою системою Митного союзу.

Саме тут і кореняться можливі протиріччя, адже спочатку передбачалося, що всі члени Митного союзу будуть вступати до Світової організації торгівлі одночасно. Тим часом Білорусь та Казахстан ще не приєдналися до СОТ. З одного боку, це означає, що вони можуть продовжувати вести звичну протекціоністську політику, з іншого — вони виявляються у вкрай невигідних умовах через появу нової конкуренції на російському ринку.

Важливо й те, що реалізація правил СОТ не завжди можлива через елементарне незнання митними службами нових механізмів. «Норми СОТ регламентовані Генеральною угодою з тарифів і торгівлі — ГАТТ. І от, уявіть, коли я приходжу до митнику, який сидить на кордоні, він навіть слово «ГАТТ» не знає. На всі мої доводи він скаже: «Що ти лаєшся» — жартує гендиректор компанії «Кастомс Рус», член Німецько-російської зовнішньоторговельної палати Андрій Кирієнко. За його словами, бізнес зараз знаходиться в «документальному хаосі» і буде потрібно близько восьми років на те, щоб система запрацювала без збоїв.

У світі існують приклади одночасного членства країн в СОТ і регіональних економічних союзах. За такою схемою живуть, наприклад, США, Канада і Мексика (альянс НАФТА) в Північній Америці; Аргентина, Бразилія, Уругвай і Венесуела (Меркосур) — в Південній. За словами Євгена Корчева, поєднувати присутність в декількох об’єднаннях їм вдається тому, що всі вони є членами СОТ. До того ж, умови вступу в організацію у них спочатку були більш вигідними і менш жорсткими, ніж у Росії.

На думку старшого аналітика інвестиційної компанії «Ріком-Траст» Владислава Жуковського, членство в СОТ підірве життєво необхідні процеси інтеграції на пострадянському просторі. «У зв’язку з практично дворазовим зниженням середньозваженого імпортного тарифу в принципі незрозуміло, яким чином буде функціонувати Митний союз», — відзначає експерт.

Related Images: