Цьогорічне зовнішнє незалежне оцінювання розпочалось зі скандалу. Хвилю обурення в абітурієнтів викликало тестування з української мови і літератури. Мова йде про завдання, які стосувалися уривку з твору сучасної української письменниці Галини Пагутяк. Абітурієнти стверджували, що запропоновані варіанти відповідей на поставлені запитання синонімічні, а правильні відповіді – абсурдні. Незадоволені результатами оцінювання випускники навіть вийшли до стін Міністерства освіти та науки з вимогою анулювати результати деяких завдань, а ЗМІ взагалі пророкували зникнення зовнішнього оцінювання як такого. Протестувальників підтримала й авторка тексту, який потрапив до тестів. Вона написала відкритого листа директору Українського центру оцінювання якості освіти Ігорю Лікарчуку, де зазначила, що її репутації завдано шкоди, і розкритикувала завдання до уривку зі свого твору.

Сам Ігор Леонідович вважає, що жодних прав письменниці під час підготовки завдань для тесту порушено не було, і заперечує існування будь-якого конфлікту. Порадившись з міжнародними експертами, в Українському центрі оцінювання якості освіти вирішили нікого не ображати і нарахувати однакову кількість балів всім учасникам ЗНО, які працювали над завданнями.

Проте ця конфліктна ситуація не найбільша проблема цьогорічного оцінювання. Директора Українського центру більше турбує той факт, що українська школа за 12 років так і не навчила абітурієнтів грамотно писати і уважно читати. Про підсумки зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури в інтерв’ю Ігоря Лікарчука «Главкому».

«В цьому році найкраща явка абітурієнтів за всю історію ЗНО»

Пане Ігорю, скільки абітурієнтів взяли участь в зовнішньому оцінюванні з української мови та літератури?

Для проходження цього тестування зареєструвалося 288 тисяч абітурієнтів. Безпосередньо прийшли на тестування 275 тисяч школярів. Можу з впевненістю сказати, що в 2015 році ми маємо один із кращих показників присутності за всі роки проведення ЗНО.

Які висновки можете зробити після аналізу робіт абітурієнтів?

Я можу констатувати, що ЗНО відбулося успішно. По-перше, всі роботи, а це майже 300 тисяч, перевірені і розпізнані. Жодна робота не загубилася. Кожний абітурієнт знайшов свою роботу після перевірки і отримав доступ до результатів. До речі, в цьому році учасники ЗНО зможуть замовити собі копію вже перевіреної роботи. До нас вже звернулося 30 тисяч абітурієнтів.

Напередодні проведення тестування з української мови та літератури в соціальних мережах з’явилася інформація про те, що деякі абітурієнти вже бачили завдання…

Такого просто не могло бути. Ні ми, ні відповідні служби передчасного витоку інформації не зафіксували. Більше того, під час ЗНО правоохоронцями не зафіксовано жодного акту корупційних дій.

Источник: «Главком»

Чи вживалися якісь посилені заходи запобігання списуванню під час ЗНО в цьому році?

У зв’язку з тим, що не всі абітурієнти були чесними та готовими до чесної гри, впродовж ЗНО з пунктів тестування виставили 354 абітурієнтів, їхні роботи були анульовані. Переважно за користування мобільними телефонами, іншими гаджетами, за шпаргалки, порушення дисципліни під час тестування.

«Сьогодні золота медаль практично нічого не вартує»

Багато вчителів розкритикували завдання з української мови та літератури, вказавши на їхню погану якість. Як ви прокоментуєте ці зауваження?

Справа в тому, що у будь-якій системі оцінювання якість тесту визначається не тим, що про нього думають, а конкретними психометричними показниками, які отримуються в результаті обробки всіх бланків. Одним з поширених міжнародних показників, який дає можливість говорити про те, якісний тест чи ні, є так званий показник надійності Альфа Кронбаха. В міжнародній практиці тестами вважаються високого рівня ті, в яких цей показник складає 0,90. Наш тест показав 0,94. Тому за результатами психометричного аналізу тест з української мови виявився надійним та якісним.

Але відповіді в завданнях №29-32, в яких використали уривки з твору української письменниці Галини Пагутяк «Маленький шлях — не для людей», і справді буди синонімічними…

В будь-якій країні світу після проведення оцінювання обов’язково визначаються психометричні характеристики кожного тестового завдання. Якщо те чи інше завдання має низькі характеристики, то воно вилучається з тесту. Коли ми побачили, що у нас є три завдання з низькими характеристиками, ми прийняли рішення за них кожному абітурієнту нарахувати по одному балу. Це міжнародна практика оцінювання.

Як ви вважаєте, чому в цьому році так гаряче обговорюються проблемні питання тесту з української мови та літератури?

По-перше, в цьому році висока «вартість» атестата про загальну середню освіту. Цьогорічне ЗНО суттєво впливає на те, скільки і хто отримає медалі.

Хіба медаль ще грає якусь роль у вступній кампанії?

Сьогодні медаль практично нічого не вартує при вступі. Але ви знаєте, вчора до мене приїхала одна мама і каже: «Моя донька не дотягнула до медалі, а в сусідки медаль буде. Це не справедливо». Я вже мовчу про те, скільки коштує медаль в деяких закладах освіти.

«За три дні до проведення ЗНО деякі репетитори брали по 50 євро»

Друга причина – запровадження порогу «склав — не склав». В попередні роки всі абітурієнти отримували позитивні оцінки. Цього року у нас з’явилася група людей, яка не зможе використати результат ЗНО з цього предмета для вступу до ВНЗ. Ми побачили, що до протесту громадськість закликали ті, хто займається репетиторством. На жаль, в Україні репетиторство набуло масштабів, де оборот коштів можна рахувати навіть не мільйонами гривень. За три дні до проведення ЗНО деякі київські репетитори брали по 50 євро за годину занять з абітурієнтом.

Чим, на вашу думку, були обґрунтовані такі високі розцінки?

Репетитори розказували, що знають зміст тестів, що начебто мають джерела інформації в Центрі оцінювання якості освіти. Насправді виявилося, що ніхто нічого не знає. І батьки почали обурюватись, за що вони заплатили гроші. У деяких школах навіть було організовано масове написання скарг до нас за однаковим зразком. Ми отримали більше 300 листів абсолютно однакових за змістом. Подивіться, що пише людина, яка скаржиться на низьку якість тесту з української мови та літератури.

Источник: http://ru.osvita.ua/

Источник: http://ru.osvita.ua/

Конфлікт з авторкою згаданого уривку вирішено?

У нас нема конфлікту з авторкою. Ми не порушили жоден закон. Якщо з нашого боку допущені якісь порушення її майнових чи інших прав, прошу позиватися до суду. Ми з нею не конфліктували. Від нас на адресу не було сказано жодного неприємного слова, на відміну від неї.

Які нововведення в тестуванні були запроваджені в цьому році?

У нас був тест двох рівнів складності — базового і поглибленого, обрати який абітурієнти могли під час реєстрації. Тест з української мови базового рівня складали 254278 осіб, тест поглибленого рівня — всього 20 896 осіб. На жаль, українським університетам не потрібні абітурієнти, які знають українську мову краще базового рівня.

Повертаючись до результатів ЗНО, як можете оцінити рівень знань випускників з української мови?

У більшості випускників загальноосвітніх закладів цей рівень не є відмінним чи добрим. Дозвольте нагадати, що це основний предмет у школі. І на його вивчення в навчальному плані виділяється найбільше годин. Це може бути неприємно для Міністерства освіти, директорів шкіл, вчителів, але я не можу казати інакше.

Яка частка випускників отримала найвищий бал?

Із загальної кількості абітурієнтів, які взяли участь у тестуванні, за тести базового рівня 200 балів отримали лише 158 школярів або 0,06%. Це дуже сумно. За тести поглибленого рівня таких абітурієнтів виявилося лише 15 осіб на всю Україну.

«Більшість абітурієнтів не можуть письмово висловити свою думку»

Які оцінки отримали решта учасників ЗНО?

Більшість абітурієнтів написали тест з української мови в межах 150-180 балів. Про який рівень освіти можна говорити? Ми переконалися, що наші абітурієнти не можуть письмово висловити свою думку. Було, наприклад, завдання спростувати чи підтвердити вислів: «Наскільки людині варто прислуховуватися до думки оточуючих про неї?» 20% від загальної кількості тих, хто брав участь, не написали жодного слова. А найбільшу кількість балів за це завдання набрали лише 334 особи. Були ті, хто писав російською, угорською мовою. Також писали речі, які взагалі не пов’язані з темою.

Нашим абітурієнтам дуже полюбився твір Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». У Вінницькому регіоні, наприклад, кожний третій учасник писав про нього в цьому завданні. Це свідчить про те, що явно гарно попрацював якийсь репетиторський центр, який змусив механічно завчити уривки.

Якщо говорити про географічне розташування, де навчаються абітурієнти з найкращими результатами?

Найкращі результати в Івано-Франківській, Львівській, Одеській, Черкаській, Київській областях. До речі, Київська область вперше так виривається вперед за всю історію ЗНО. Найбільше знавців української мови проживає у Львівській області. Там близько 30 осіб набрали найвищий бал. Маємо також області, в яких є лише один випускник, який отримав 200 балів. Це сором. Наприклад, Миколаївська, Рівненська, Чернівецька області. Хоча в минулому році в Чернівецькій області було найбільше медалістів в Україні, майже 14% від загальної кількості.

Окрім цього, у нас є вісім абітурієнтів, які набрали 200 балів за тести базового і поглибленого рівня. Як на мене, це найкращі. Нам дуже приємно, що з них чотири випускники навчаються в сільських школах. Я особисто вчора їх привітав з цією перемогою. Це унікальні діти.

Цього року зовнішнє оцінювання з української мови виконувало ще й функцію Державної підсумкової атестації. У зв’язку з чим було прийнято таке рішення?

Ця практика не нова. Це робиться задля об’єктивності Державної підсумкової атестації. Це вже було в 2008 році, потім від цього відмовились. А в 2015 році таку практику поновили. Але сьогодні ДПА складають всі, незалежно від того, чи буде абітурієнт вступати до ВНЗ. В результаті ми отримали унікальну базу моніторингового дослідження про стан вивчення української мови і літератури, яку можна ще аналізувати багато років. Високий рівень навчальних досягнень з підсумкової атестації показали всього 11% із загальної кількості цьогорічних випускників.

Це означає, що багато випускників, які претендували на золоту медаль, тепер її не отримають?

Вірно. Полетять і медалі, і атестати. До нас зараз зі сльозами йдуть випускники і кажуть: «Ми втрачаємо медалі!». Але така система.

19% із загальної кількості випускників отримають в атестаті двійку чи трійку з української мови. Чесно кажучи, я не знаю жодної української школи, в якій за попередні роки хтось отримував в атестат двійку. Такого ніколи не було. Виникає питання, що ж робила ця школа, цей колектив, і цей учень 12 років?

З яких ще дисциплін, окрім української мови, абітурієнти будуть складати Державну підсумкову атестацію у формі ЗНО?

В цьому році це єдина дисципліна. В наступному році планується поширити цю практику ще на два предмети. На які – поки невідомо. Але загалом це правильно.

Наскільки відрізняються результати тестування в сільських та міських навчальних закладах?

Кількість школярів, які нічого не знають, була однаковою як у місті, так і в селі. Але все ж таки, рівень освіти у містах є вищим, ніж в селах. Українська мова завжди вивчалася на належному рівні, особливо в сільських школах. Однак наша інформація цього не підтверджує.

«Більше 23 тисяч випускників не отримають сертифікат ЗНО»

Як склали тестування з української мови абітурієнти на Сході країни?

У нас є 12 осіб, які склали ЗНО на 200 балів в Дніпропетровську. Ще три особи в Донецькій і Луганській областях.

Чи траплялись випадки, коли випускники з окупованих територій не взяли участь у ЗНО через те, що фізично не змогли прибули до пунктів проведення тестування?

Ми не володіємо такою інформацією. У нас немає жодного відповідного звернення. Якби вони були, ми б надали можливість пройти ЗНО під час додаткової сесії.

«Пороговий бал», ноу-хау цьогорічних тестів –- це аналог минулорічних прохідних 124 балів?

Ні. 124 бали, які треба було набрати в минулих роках були взяті фактично зі стелі. Ця цифра не була нічим обґрунтована. А запроваджений поріг «склав – не склав» — результат роботи експертів. Це та кількість тестових балів, яку може набрати мінімально підготовлений абітурієнт. Український центр на основі статистико-математичних методів визначив поріг на рівні 25 тестових балів. Це означає, що тестування не проходили 36598 абітурієнтів або 13,3% від загальної кількості тих, хто взяв участь. Але експертна комісія на своєму засіданні вирішила знизити цей поріг до 22 балів. Це 23390 абітурієнтів або 8,5% тих, хто тести з української мови не склав.

Яким чином ця цифра співвідноситься з минулорічними показниками?

Це набагато менше, ніж у минулому році. За даними нашого Центру, в минулі роки аналогічний поріг не проходили 10-11%.

Чому експерти вирішили знизити поріг?

Пропозицію в 22 бали внесли представники університетів. Як на мене, це можна пояснити лише бажанням прийняти до університетів якомога більше абітурієнтів, незалежно від рівня знань. Ми фактично перетворюємо університети на заклади соціального захисту. Вони вважають, що нехай краще школярі йдуть в університети, ніж йдуть працювати чи здобувати робітничі професії.

Поріг «склав – не склав» однаковий для всіх тестів?

Ні. З кожного предмета цей бал буде різний. З одного він може 22, а з іншого – 35. Це визначатиме експертна комісія після кожного тестування.

Чому абітурієнти не зможуть вступати до вищих навчальних закладів за результатами тестування минулих років?

Перший момент. Рівні умови мають бути для всіх. Якщо спортсмен, який 10 років назад отримав результат на змаганнях, приходить і просить зарахувати йому цей результат цього року, це буде справедливо? Вочевидь, ні. По-друге, всі нововведення, які запроваджені в цьому році, не дають можливості порівняти між собою результати, отримані в попередні роки. У нас немає сьогодні 124 балів, а є пороговий бал. В попередні роки це було погано. В сьогоднішніх умовах 124 – це хороша оцінка.

Ви погоджуєтесь, що людині, яка закінчила школу скажімо п’ять років тому, буде складно успішно пройти зовнішнє оцінювання, тому що шкільна програма постійно змінюється?

Людині потрібно готуватися для того, щоб стати студентом.

Чи можете назвати недоліки в організації ЗНО з української мови та літератури, які будуть враховані в наступних тестуваннях?

Нам необхідно було розмежувати в часі проведення тестування із базового і поглибленого рівнів. Також потрібно змінювати графік навчального процесу в школах. Тестування з української мови відбулось в п’ятницю, а в четвер у деяких школах випускники писали контрольну роботу з математики. Учням просто не дали часу підготуватися до тестів. В багатьох країнах світу навчальний процес призупиняється за місяць до проведення ЗНО! Окрім цього, ми плануємо відмовитися від деяких завдань в тестах, які вже стали традиційними.

Що мається на увазі під «традиційними завданнями»?

Репетитори напрацювали вже цілі схеми заучування матеріалу для того, щоб абітурієнти начебто успішно скласти тести. Тому ми будемо постійно збільшувати кількість завдань когнітивного типу. Це завдання, які вимагають компетенції, а не простого відтворення набутого знання. Коли потрібно прочитати текст і дати своє розуміння. Як показали результати тестування, уважно читати абітурієнти не вміють.

Абітурієнти скаржилися, що відведеного часу (150 хвилин) було замало для написання тесту. Ваша думка?

Скажіть, чому не скаржилися на брак часу ті випускники, які отримали 200 балів?

За результатами тестування абітурієнт протягом п’яти календарних днів має право подати апеляцію. Результати ЗНО були оголошені 12 травня, отже строк подачі скарги спливає в неділю, 17 травня. Фактично у випускників для подачі апеляції залишилося трохи більше одного дня, тому що субота, неділя на пошті, як правило, вихідні. Ви вважаєте, часу, відведеного на апеляцію, достатньо?

Так. Ми вважаємо, що цього часу цілком достатньо. Так було кожного року, і процедура не змінилася. Нам необхідний час для того, щоб апеляції розглянути. Є й інші форми поштового зв’язку, не обов’язково «Укрпошта». Було б бажання.

Є ще одна проблема, яка стосується подання апеляцій. Найближчим часом учителі мають виставити в атестати оцінки за Державну атестацію. Після вердикту апеляційної комісії, ті, хто оскаржував свої результати, можуть принести до школи нові перераховані бали, в той час як оцінка за ДПА вже буде виставлена. Що робити в цій ситуації?

Саме тому ми і хочемо максимально швидко отримати апеляційні заяви, провести засідання комісії і надіслати в усі заклади освіти нові результати до моменту виставлення оцінок за Державну підсумкову атестацію. Інакше ми не встигнемо навіть до кінця навчального року розглянути всі скарги.

Related Images: