Хитрые молдаване семимильными шагами идут в Европу, но политику Януковчиа в сторону России и ТС они расхваливают.

Так, молдавское издание пишет:

Украина после долгих внешнеполитических и экономических метаний между Западом и Востоком все-таки начала разворачиваться в сторону России, —  радуется молдавское издание «Коммерсант плюс».

Главные стратегические шаги на пути панславянской интеграции уже сделаны: остановлена насильственная украинизация общества и дан зеленый свет основе социокультурной идентичности двух народов – русскому языку, а также заключено ключевое соглашение в военно-политической области – о базировании Черноморского флота РФ в Севастополе, —  пишет  издание.

Позднее Киев подписал пакет документов о зоне свободной торговли СНГ. Было оформлено также первое торговое соглашение, подготавливающее интеграцию Украины в Таможенный союз и ЕЭП. Плотный график подготовки следующих документов, согласованный в Евразийской экономической комиссии, свидетельствует о том, что внешнеполитический вектор украинским истеблишментом выбран окончательно.

Что касается общественного мнения, то оно было протестировано языковым законом: после его принятия  рейтинг Виктора Януковича существенно вырос, — пишет «Коммерсант плюс». Политическое руководство Украины все же решило выполнить свои предвыборные обещания славянскому населению и пойти на отчетливый крен в сторону России.

Виктор Янукович после избрания на пост президента в 2010 году некоторое время, заигрывая с западным электоратом и, таким образом, пытаясь стать своим для всех (что априори невозможно), тормозил реализацию своих обещаний восстановить дружеские взаимоотношения с Россией и подключиться к тесной экономической и политической интеграции на постсоветском пространстве. Симпатий «западников» он так и не снискал, а вот славянское население Восточной Украины, которое, по сути, и дало Януковичу пост главы государства, явно стало разочаровываться в своем лидере. Рейтинг президента пошел вниз.

Осенью 2011 года администрацией президента Украины было заказано социологическое исследование, призванное выяснить реакцию общества на возможные восточные инициативы правительства. Результаты оказались впечатляющими: 76% — «за». Тогда Янукович набрался мужества и вместе с целой делегацией ключевых министров прибыл в Москву на сложные переговоры, призванные разрешить целый клубок накопившихся противоречий между странами. После этого саммита состоялось уже 14 представительных встреч на высшем уровне, что можно назвать рекордом для постсоветской политической дипломатии.

3 июля Верховной радой принят закон «Об основах государственной языковой политики» (уже 8 августа подписан президентом), придающий русскому языку, на котором говорит большинство населения страны, статус регионального.

Опросы общественного мнения, проведенные после принятия языкового закона, показали, что эта смелая реформа значительно повысила рейтинг действующего главы государства – на целых 8,6%. Власти героически выдержали острый период и пошли дальше в реализации своей линии на интеграцию с Россией. 9 августа Украина ратифицировала договор о Зоне свободной торговли СНГ, а 28 августа в Киеве подписан меморандум о сотрудничестве по вопросам торговли между Украиной и Евразийской экономической комиссией – первый документ, юридически подготавливающий страну к вступлению в ЕЭП.

В украинском правительстве признались: «Нашему ведомству дана практически нереальная задача – за 1 месяц разработать и согласовать в Москве, Минске и Астане целый пакет соглашений, затрагивающих почти все сферы межгосударственного экономического сотрудничества, и добрый десяток направлений украинского национального законодательства, которое еще предстоит приводить в соответствие с нормами ЕЭП. Не знаем, сможем ли мы справиться с такой нагрузкой в столь сжатые сроки…»

Вместе с тем Глава европейской дипломатии Кэтрин Эштон не далее как 11 сентября похвалила правительство Молдавии за ее быстрые темпы  интеграции в ЕС.Хитрі молдавани семимильними кроками йдуть до Європи, але політику Януковчиа в бік Росії та ТЗ вони розхвалюють.

Так, молдавське видання пише:

Україна після довгих зовнішньополітичних та економічних метань між Заходом і Сходом таки почала розвертатися в бік Росії, — радіє молдавське видання «Коммерсант плюс».

Головні стратегічні кроки на шляху панслов `янська інтеграції вже зроблено: зупинена насильницька українізація суспільства і дано зелене світло основі соціокультурної ідентичності двох народів — російській мові, а також укладено ключове угоду у військово-політичній області — про базування Чорноморського флоту РФ в Севастополі, — пише видання.

Пізніше Київ підписав пакет документів про зону вільної торгівлі СНД. Було оформлено також перше торговельну угоду, подготавливающее інтеграцію України до Митного союзу та ЄЕП. Щільний графік підготовки наступних документів, погоджений в Євразійської економічної комісії, свідчить про те, що зовнішньополітичний вектор українським істеблішментом обраний остаточно.

Що стосується громадської думки, то воно було протестовано мовним законом: після його прийняття рейтинг Віктора Януковича істотно зріс, — пише «Коммерсант плюс». Політичне керівництво України все ж вирішило виконати свої передвиборні обіцянки слов’янському населенню і піти на виразний крен у бік Росії.

Віктор Янукович після обрання на пост президента в 2010 році деякий час, заграючи із західним електоратом і, таким чином, намагаючись стати своїм для всіх (що апріорі неможливо), гальмував реалізацію своїх обіцянок відновити дружні взаємини з Росією і підключитися до тісної економічної і політичної інтеграції на пострадянському просторі. Симпатій «західників» він так і не здобув, а от слов’янське населення Східної України, яке, по суті, і дало Януковичу пост глави держави, явно стало розчаровуватися у своєму лідері. Рейтинг президента пішов униз.

Восени 2011 року адміністрацією президента України було замовлено соціологічне дослідження, покликане з’ясувати реакцію суспільства на можливі східні ініціативи уряду. Результати виявилися вражаючими: 76% — «за». Тоді Янукович набрався мужності і разом з цілою делегацією ключових міністрів прибув до Москви на складні переговори, покликані вирішити цілий клубок проблем, що накопичилися протиріч між країнами. Після цього саміту відбулося вже 14 представницьких зустрічей на вищому рівні, що можна назвати рекордом для пострадянської політичної дипломатії.

3 липня Верховна радою прийнято закон «Про основи державної мовної політики» (вже 8 серпня підписаний президентом), що надає російській мові, на якій говорить більшість населення країни, статус регіональної.

Опитування громадської думки, проведені після прийняття мовного закону, показали, що ця смілива реформа значно підвищила рейтинг чинного глави держави — на цілих 8,6%. Влада героїчно витримали гострий період і пішли далі в реалізації своєї лінії на інтеграцію з Росією. 9 серпня Україна ратифікувала договір про Зону вільної торгівлі СНД, а 28 серпня в Києві підписано меморандум про співпрацю з питань торгівлі між Україною та Євразійської економічної комісією — перший документ, юридично подготавливающий країну до вступу в ЄЕП.

В українському уряді зізналися: «Нашому відомству дана практично нереальне завдання — за 1 місяць розробити та погодити в Москві, Мінську й Астані цілий пакет угод, які зачіпають майже всі сфери міждержавного економічного співробітництва, і добрий десяток напрямків українського національного законодавства, яке ще належить наводити в відповідність з нормами ЄЕП. Не знаємо, чи зможемо ми впоратися з таким навантаженням в такі стислі терміни … »

Разом з тим Глава європейської дипломатії Кетрін Ештон не далі як 11 вересня похвалила уряд Молдавії за її швидкі темпи інтеграції в ЄС.

Related Images: