После избрания новой Рады с большой вероятностью начнутся перестановки в правительстве. Кресло премьера, скорее всего, останется за Николаем Азаровым, но некоторые министры могут уйти, пишет «Газета Киевская».

По мнению политологов, в новом составе Рады провластное большинство уже не будет столь монолитным, как в нынешнем парламенте. Оно, скорее всего, будет состоять из ПР (список и мажоритарка) и примкнувших мажоритарщиков-самовыдвиженцев, которые группами или поодиночке добавят «лоскутности» большинству.

«Однопартийного большинства не будет. Оно, вероятнее всего, будет снова пропрезидентским, но не таким стабильным, как сейчас», – считает политолог Владимир Фесенко.

Вполне вероятно, что президенту, который согласно нынешней Конституции формирует правительство, придется идти на некоторые компромиссы. Первыми кандидатурами на вылет из правительства называют министра экономики Петра Порошенко и главу МЧС Виктора Балогу. Эти два политика со стажем имеют 99,9% шансов попасть в парламент по мажоритарным округам (Порошенко в Винницкой области, Балога в родном Закарпатье) и будут создавать там свои депутатские группы. Но не обязательно, что на их место придет кто-то из оппозиции или от КПУ.

Например, в кресло министра экономики могут посадить Анатолия Кинаха, а тушением пожаров и спасением населения от наводнений снова может заняться Нестор Шуфрич (оба – регионалы).

«Силовики, СБУ, Нацбанк, Минфин – эти ведомства и далее будут возглавлять люди президента. Эти же лица или другие, но – свои. А должности вице-премьеров, других министров вполне могут быть выставлены на торги. Но туда вероятно придут люди совсем не из списков, а незадействованные в парламентской кампании. Депутаты, оглядываясь на пример того же Волги, не захотят променять депутатский иммунитет на кресло в министерстве, – считает политолог Тарас Березовец.

Эксперты отмечают, что говорить о конкретных должностях и кандидатурах еще рано. Пока что никто с уверенностью не скажет, каков будет новый состав Рады и какие течения в ней произойдут после выборов. По мнению политологов, ни Объединенная оппозиция, ни «УДАР» в формировании нового правительства принимать участие не будут. Иначе это будет расценено народом как союз с властью, на противостоянии с которой у них, собственно, и строится нынешняя предвыборная кампания. Во всяком случае, не сразу после выборов.

Правда, нельзя исключать, что из оппозиционных фракций уйдут так называемые «тушки», которые взамен лояльности к власти захотят какие-то должности для себя или своих протеже. Но вряд ли тут пойдет речь о министерских креслах – скорее, замминистров или глав тех или иных госслужб.

Коммунисты наверняка тоже будут претендовать на министерские посты за согласованные действия с ПР в парламенте. Возможно, они захотят взять себе Министерство аграрной промышленности, которое сейчас возглавляет Николай Присяжнюк. Другими «лотами» на политических торгах называют как министра иностранных дел Константина Грищенко, которому в качестве формального повода могут предъявить «нехороший» имидж украинской власти на Западе, так и министра культуры Михаила Кулиняку с его темной историей с назначением Влады Прокаевой в руководство Лаврского заповедника и обвинениях во взяточничестве за раздачу должностей.

Также вакантной может оказаться должность министра образования Дмитрия Табачника.

Премьер Николай Азаров может потерять свое кресло лишь в случае сильнейшего финансово-экономического кризиса, который некоторые аналитики прогнозируют к концу года или в начале 2013-го, отмечает издание. В таком случае оппозиция на волне общественного недовольства падением гривны и повышением цен, а также примкнувшие к ним ситуативно мелкие группы и фракции могут набрать 226 голосов для вотума недоверия правительству.Після обрання нової Ради з великою ймовірністю почнуться перестановки в уряді. Крісло прем’єра, швидше за все, залишиться за Миколою Азаровим, але деякі міністри можуть піти, пише «Газета Київська».

На думку політологів, у новому складі Ради провладна більшість вже не буде настільки монолітним, як в нинішньому парламенті. Воно, швидше за все, буде складатися з ПР (список і мажоритарка) і що приєдналися мажоритарників-самовисуванців, які групами або поодинці додадуть «клаптикову» більшості.

«Однопартійної більшості не буде. Воно, найімовірніше, буде знову пропрезидентським, але не таким стабільним, як зараз », — вважає політолог Володимир Фесенко.

Цілком імовірно, що президенту, який згідно нинішньої Конституції формує уряд, доведеться йти на деякі компроміси. Першими кандидатурами на виліт з уряду називають міністра економіки Петра Порошенка і главу МНС Віктора Балогу. Ці два політики зі стажем мають 99,9% шансів потрапити в парламент за мажоритарними округами (Порошенко у Вінницькій області, Балога в рідному Закарпатті) і будуть створювати там свої депутатські групи. Але не обов’язково, що на їх місце прийде хтось з опозиції або від КПУ.

Наприклад, в крісло міністра економіки можуть посадити Анатолія Кінаха, а гасінням пожеж і порятунком населення від повеней знову може зайнятися Нестор Шуфрич (обидва — регіонали).

«Силовики, СБУ, Нацбанк, Мінфін — ці відомства і далі очолюватимуть люди президента. Ці ж особи або інші, але — свої. А посади віце-прем’єрів, інших міністрів цілком можуть бути виставлені на торги. Але туди ймовірно прийдуть люди зовсім не зі списків, а незадіяні у парламентській кампанії. Депутати, оглядаючись на приклад того ж Волги, не захочуть проміняти депутатський імунітет на крісло в міністерстві, — вважає політолог Тарас Березовець.

Експерти відзначають, що говорити про конкретних посадах і кандидатурах ще рано. Поки що ніхто з впевненістю не скаже, яким буде новий склад Ради і які течії в ній відбудуться після виборів. На думку політологів, ні Об’єднана опозиція, ні «УДАР» у формуванні нового уряду брати участь не будуть. Інакше це буде розцінено народом як союз з владою, на протистоянні з якою у них, власне, і будується нинішня передвиборна кампанія. У всякому разі, не відразу після виборів.

Правда, не можна виключати, що з опозиційних фракцій підуть так звані «тушки», які взамін лояльності до влади захочуть якісь посади для себе чи своїх протеже. Але навряд чи тут піде мова про міністерських кріслах — скоріше, заступників міністрів або глав тих чи інших держслужб.

Комуністи напевно теж будуть претендувати на міністерські пости за узгоджені дії з ПР в парламенті. Можливо, вони захочуть узяти собі Міністерство аграрної промисловості, яка зараз очолює Микола Присяжнюк. Іншими «лотами» на політичних торгах називають як міністра закордонних справ Костянтина Грищенка, якому в якості формального приводу можуть пред’явити «нехороший» імідж української влади на Заході, так і міністра культури Михайла Кулиняку з його темної історією з призначенням Влади Прокаєвої в керівництво Лаврського заповідника та звинуваченнях у хабарництві за роздачу посад.

Також вакантною може виявитися посаду міністра освіти Дмитра Табачника.

Прем’єр Микола Азаров може втратити своє крісло лише в разі сильного фінансово-економічної кризи, який деякі аналітики прогнозують до кінця року або на початку 2013-го, зазначає видання. В такому випадку опозиція на хвилі суспільного невдоволення падінням гривні і підвищенням цін, а також прилучилися до них ситуативно дрібні групи і фракції можуть набрати 226 голосів для вотуму недовіри уряду.

Related Images: