Янукович у нас есть. Потому и охраняем. И чем больше охраняем — тем больше боимся.

Родион Старенький, защитник Новых Петровцев от журналистского нашествия, на самом деле не просто спасает село. Он защищает что-то святое, неведомое, лучащееся, находящееся где-то там, за селом. Или кого-то неведомого, но не менее важного. Так гвардия Лилипутии защищала от борзописцев Блефуску главное достояние королевства — судового врача Лемюэля Гулливера, надежду, опору и секретное оружие. Если Гулливера не охранять — мало ли что могут выяснить о нем секретные агенты? Что не врач он никакой, и резиденция не его. И самое главное — никакой он не великан! Подумать только!

Не буду в этом тексте обсуждать габариты нашего президента — многие и так безуспешно радуются, когда Виктор Федорович оказывается в обществе Владимира Владимировича или фрау Ангелы. Большой и мудрый, что и сказать. Но дело ведь не в габаритах, а в надеждах. На кого нам еще надеяться, кроме Януковича? Может быть, у нас есть экономика? Нет у нас никакой экономики. Может быть, у нас есть политика? Нет у нас никакой политики. Может быть, у нас есть парламент? Смешно. Может быть, у нас есть свободные СМИ? Извините. Может быть, у нас есть культура? Скоро совсем не будет — для того специальные законы принимаются. Может у нас есть льготы? Скоро отнимут. Может быть, у нас есть национальная валюта? Скоро упадет.

А Янукович у нас есть. Потому и охраняем. И чем больше охраняем — тем больше верим в размеры. И чем больше верим в размеры — тем больше преисполняемся и боимся. А кто там на самом деле в Межигорье — про то холопам знать не велено. Для того и Родион Старенький с хлебом-солью.Янукович у нас є. Тому й охороняємо. І чим більше охороняємо — тим більше боїмося.

Родіон Старенький, захисник Нових Петрівців від журналістського навали, насправді не просто рятує село. Він захищає щось святе, невідоме, лучан, що знаходиться десь там, за селом. Або когось невідомого, але не менш важливого.

Так гвардія Ліліпутії захищала від борзописців Блефуску головне надбання королівства — суднового лікаря Лемюеля Гуллівера, надію, опору і секретна зброя. Якщо Гуллівера не охороняти — мало що можуть з’ясувати про нього секретні агенти? Що не лікар він ніякий, і резиденція не його.

І найголовніше — ніякий він не велетень! Подумати тільки!Не буду в цьому тексті обговорювати габарити нашого президента — багато хто і так безуспішно радіють, коли Віктор Федорович виявляється в суспільстві Володимира Володимировича або фрау Ангели. Великий і мудрий, що й сказати. Але справа ж не в габаритах, а в надіях. На кого нам ще сподіватися, крім Януковича? Може бути, у нас є економіка?

Немає у нас ніякої економіки. Може бути, у нас є політика? Немає у нас ніякої політики. Може бути, у нас є парламент? Смішно. Може бути, у нас є вільні ЗМІ? Вибачте. Може бути, у нас є культура? Скоро зовсім не буде — для того спеціальні закони приймаються. Може у нас є пільги? Скоро заберуть. Може бути, у нас є національна валюта? Скоро впаде.

А Янукович у нас є. Тому й охороняємо. І чим більше охороняємо — тим більше віримо в розміри. І чим більше віримо в розміри — тим більше сповнюємося і боїмося. А хто там насправді в Межигір’ї — про те холопам знати не велено. Для того і Родіон Старенький з хлібом-сіллю.

Related Images: