Не ищите моральных авторитетов в Киеве. Творите и поддерживайте живые моральные примеры по всей Украине. Учитесь любить и ценить человека честного, смелого мысли и действия. Украина большая и богатая на этих людей.

Украина сегодня в подавленном моральном и материальном состоянии. Посредственность засела во власти и оттуда задает тон всему остальному.

Потолок культуры опускается. СМИ приспосабливаются к условиям. Народ перестает адекватно реагировать на системную дискредитацию своих институтов.Началась деградация людей. Единственная защита от этих бед — положительный альтернативный пример. На него способен каждый. Вместо страдать от тьмы, надо зажечь свечку. Системно поднимать потолок культуры. Как никогда актуальны самоорганизация и структурирование общества.

1 декабря 1991-го у нас был спонтанный взрыв национального самосознания. То мог быть сигнал для старта народных сил. Однако людей дела не нашлось даже для элементарного устранения тоталитарных символов. Зато активизировались из недр советизации уголовные навыки.

За нами есть еще один грех — духовная слабость и фуршетная расслабленность.Когда государственная власть раздвоилась и на смех людям премьер и президент взаимно уничтожались — весь народ должен подняться. Должны были день и ночь караулить у их кабинетов со словами «Не позорьте Украину». А мы смотрели и молча чесали чубы. Вот и сейчас ежедневно пьем полную чашу позора, принимаем пренебрежение от западного и восточного миров, которые называют нынешний коррупционный антинациональной правительство украинским. Дмитрий Табачник и не скрывает своей предательской сущности. Так, как Владимир Литвин не таится, что был сексотом. Разве этого мало, чтобы назвать власть нелегитимной? Когда в обществе не хватает воли, начинается обратный процесс — авторитарный поворот назад. Так, в 1990-х. Так есть и сейчас.

Само по себе общество не создастся — под лежачий камень вода не течет. Его нужно лелеять постоянно и настойчиво. Формы самоорганизации давно известны.Вспомним, с чего начинали «освободители» в 1939 году в Западной Украине.Разогнали все патриотические и молодежные организации, включая спортивные.Так ликвидировали «Пласт». Не обошли даже кооператива «Самопомощь». Подобные объединения нужно создавать сейчас. Упорядочите работу культурных центров, библиотек. И что особенно актуально — организовать духовно-просветительную работу при церквях. Итак, речь идет не о политических проектах или политических клубах, а об оживлении жизни в нашей отрешенной, изолированной, опущенной стране.

И не ищите моральных авторитетов в Киеве. Творите и поддерживайте живые моральные примеры по всей Украине. Учитесь любить и ценить человека честного, смелого мысли и действия. Украина большая и богатая на этих людей.

Автор Евгений Сверстюк, Gazeta.ua

Не шукайте моральних авторитетів у Києві. Творіть і підтримуйте живі моральні приклади по всій Україні. Вчімося любити й цінувати людину чесної, сміливої думки та дії. Україна велика й багата на цих людей.

Україна сьогодні у пригніченому моральному й матеріальному стані. Пересічність засіла у владі й звідти задає тон решті всього.

Стеля культури опускається. ЗМІ пристосовуються до умов. Народ перестає адекватно реагувати на системну дискредитацію своїх інституцій. Почалася деградація людей. Єдиний захист від цих бід — позитивний альтернативний приклад. На нього здатний кожен. Замість страждати від темряви, треба запалити свічку. Системно піднімати стелю культури. Як ніколи актуальні самоорганізація та структурування суспільства.

1 грудня 1991-го в нас був спонтанний вибух національної самосвідомості. То міг бути сигнал для старту народних сил. Однак людей діла не знайшлося навіть для елементарного усунення тоталітарних символів. Зате активувалися з надр радянщини кримінальні навички.

За нами є ще один гріх — духовна слабкість і фуршетна розслабленість. Коли державна влада роздвоїлася і на сміх людям прем’єр і президент взаємно знищувалися — весь народ мав піднятися. Мали день і ніч чатувати біля їхніх кабінетів зі словами «Не ганьбіть Україну». А ми дивилися і мовчки чухали чуби. От і зараз щоденно п’ємо повну чашу ганьби, приймаємо зневагу від західного і східного світів, які називають теперішній корупційний антинаціональний уряд українським. Дмитро Табачник і не приховує своєї зрадницької суті. Так, як Володимир Литвин не таїться, що був сексотом. Хіба цього мало, щоб назвати владу нелегітимною? Коли ж у суспільстві бракує волі, починається зворотний процес — авторитарний поворот назад. Так було в 1990-х. Так є й тепер.

Саме по собі суспільство не створиться — під лежачий камінь вода не тече. Його треба плекати постійно та наполегливо. Форми самоорганізації давно відомі. Згадаймо, з чого починали «визволителі» 1939 року в Західній Україні. Розігнали всі патріотичні та молодіжні організації, включно зі спортивними. Так ліквідували «Пласт». Не оминули навіть кооперативу «Самопоміч». Подібні об’єднання треба творити зараз. Урухомити роботу культурних осередків, бібліотек. І що особливо актуально — організувати духовно-просвітню роботу при церквах. Отже, йдеться не про політичні прожекти чи політичні клуби, а про пожвавлення життя в нашій незворушній, ізольованій, опущеній країні.

І не шукайте моральних авторитетів у Києві. Творіть і підтримуйте живі моральні приклади по всій Україні. Вчімося любити й цінувати людину чесної, сміливої думки та дії. Україна велика й багата на цих людей.

Автор Євген Сверстюк, Gazeta.ua 

Related Images: