Когда в Украине обсуждали необходимость возвращения мажоритарных выборов, приводилось несколько аргументов. Основной был в том, что нардепы-мажоритарщики будут более ответственно решать проблемы своих округов, чем их коллеги, избранные по партийным спискам. До выборов 28 октября остается около полугода, и потенциальные кандидаты-мажоритарщики уже проявляются. Но анализ показывает, что большинство из них может стать просто продолжением партийных списков. Кроме этого, уже сейчас заявили о себе заведомо технические канидаты, поэтому борьба на всех семи избирательных округах области ожидается нешуточная.

Если в 2002 г., когда последний раз были мажоритарни выборы в Хмельницком был один избирательный округ, то в этот раз город разделили на две неравные части. В округ № 187 не вошли только три микрорайона, которые прикрепили к округа № 188. В целом в округе № 187 оказалось 146 тис. избирателей.

Бороться за их приверженность оказалось довольно много желающих. Есть информация о том, что в выборах примут участие бывший главный врач областной больницы и бывший начальник облуправления охраны здоровья Николай Ямчук, Игорь Клюст, баллотировавшийся ранее в парламент от Хмельницкого, и Александр Буджерак. У политиков бывает время подъемов и спадов, и в Яремчука и Клюста самое время спада. Когда в 2002 г. Клюст чуть не попал в Верховную Раду, недобрав около 800 голосов по Хмельницкому. Но сейчас у него не тот ресурс и не то время. Что касается А.Буджерака, он сделал в свое время роковую ошибку, выйдя из БЮТ и перейдя в «Реформы ради будущего». Таким образом, за ним закрепился имидж «попрыгунчика», а это — нехорошо влияет на рейтинг.

Активно идет в нардепы от Хмельницкого (округ № 187) «главный по пиву» Александр Слободян. Его стратегия состоит в том, что пиво и футбол — близнецы-братья. Кроме этого, ему, видимо, не дают покоя футбольные лавры Ахметова и Ярославского. Поэтому Слободян решил, не откладывая в долгий ящик, вывести многострадальный местечковый футбольный клуб «Динамо» как минимум до первой лиги. Это нужная и полезная дело, и должен сработать как отличный пиархид, только футболом увлекаются далеко не все жители Хмельницкого.

Попасть в нардепы попытается руководитель фракции ВО «Батькивщина» в облсовете, бывший губернатор и председатель областного совета Иван Гладуняк. Его поддерживает вице-спикер парламента Николай Томенко, а работу в «поле» будут выполнять областные ячейки общественной организации «Никто кроме нас» и «Комитета мониторинга деятельности органов исполнительной власти и местного самоуправления».

Гладуняк известной как опытный полевой командир, который смог во время «оранжевой» революции возглавить инициативную группу общественности области «Так! Ющенко!», И фактически отобрал у В.Коцемира руководство областью до назначения Олуйко. Если к этому присоединится ресурс «БЮТ», который обеспечит Томенко, то в Гладуняка неплохие шансы получить хороший результат. Ведь Хмельницкий — не Донецк. 

Как самовыдвиженец скорее всего заявит о себе по Хмельницкую нардеп от БЮТ Олег Лукашук. Он в 2002 г. уже прошел от Хмельницкого в Верховную Раду, но тогда город не был разделен на части, а было единственным округом. Лукашук имеет местный бизнес и может профинансировать избирательные мероприятия. Кстати, именно И.Клюс проиграл тогда, в 2002 г., Лукашук совсем немного голосов. Возможно, теперь он решил взять реванш, но шансов у него еще меньше, чем в О.Лукашука.

Как кандидат в депутаты Лукашук ставит себе в заслугу строительство водопровода в Хмельницкий, надеясь, что избиратели не будут углубляться в детали этого, безусловно, важного для города строительства. Дело в том, что средства на это выделил из госбюджета центральная власть, кроме того, строит водопровод фирма, подконтрольная Лукашуку. То позаботился о людях и для себя «выбил» немного.

Лукашуку, кстати, целесообразнее баллотироваться от округа № 188, который охватывает несколько микрорайонов Хмельницкого, а также Волочисский и Хмельницкий районы. В этих районах находится его завод по производству минеральной воды. К гречки избиратели уже привыкли, но кто знает, может именно минеральная вода станет   той каплей, которая переполнит чашу любви и благодарности населения к нардепа.

Сергей Лабозюк идет в нардепы от 188-го округа при поддержке Народной партии. У Сергея есть и бизнес в аграрной сфере, и деньги. Его избирательная кампания началась еще в январе и ведется с размахом, о чем можно судить по тому количеству бордов, которые он установил и в Волочиске, и по всему району.

Это один интересный персонаж — Виктор Колищак. Он три раза пытался стать мэром, но ни разу не прошел. Сейчас работает председателем Хмельницкой райгосадминистрации. Его, скорее всего, будет поддерживать губернатор Василий Ядуха. Дело в том, что у Ядухи есть своя кандидатура на должность главы района, в сферу влияния которого входят все пригородные земли. Но Колищак крепко держится за свое место, так что неплохая возможность сделать должность вакантную, отправить его в ВР.

Под вопросом округ, в котором будут баллотироваться Василий Кравчук (нардеп от «Батькивщины») и Виталий Олуйко (Партия регионов). Возможно, они попытаются побороться за Хмельницкий и Волочиск, но для них лучше идти по Белогорье, Изяславу, Красилов и Теофиполь, где их хорошо знают. В.Олуйко дважды уходил от этого округа по мажоритарке и проходил в нардепы. Он был у Литвина в Народной партии, затем покинул их, потому что его не поддержали на посту ректора Университета права в Киеве. Сейчас Олуйко — глава местного управления Антимонопольного комитета. К закрытию «Сильной Украины» был в этой партии и имел хороший рейтинг. Теперь ему придется поддерживать свой рейтинг, доказывая крестьянам полезность такого органа, как Антимонопольный комитет, в котором он работает.

В округе № 189 (Белогорье) засветился Валерий Кольгофер — председатель Летичевской райгосадминистрации Хмельницкой области. Он достаточно молодой (1978 г.р.), у него есть деньги и он зять Виктора Коцемира, бывшего председателя Винницкой и Хмельницкой облгосадминистраций. Но различные обстоятельства ведения бизнеса этой семьей снижают до нуля потенциал В.Кольгофера как проходного кандидата. В этом округе планируют работать депутатами-мажоритарщиками начальник управления экологии Киевской области, уроженец Белогорье Анатолий Артемчук и председатель Хмельницкой областной организации ВО «Свобода», депутат облсовета Игорь Саби. Выбор последнего понятен, потому что Билогирья — на находится на западе области, а чем ближе к западу, тем лучше настоящему свободовцу.

Безусловный лидер округу № 190 — бизнесмен, экс-председатель Государственной налоговой администрации Украины Сергей Буряк. Округ как на заказ сохранили неизменным специально для него. В этом округе (центр — город Шепетовка, города Славута и Полонский, Славутский и Шепетовский район) С.Буряк получил 60% поддержки избирателей и попал в Верховную Раду.В этот округ мало кто захочет идти, понимая, что шансов победить «тяжеловеса» практически нет. Акцент С.Буряк делает на своей корпорации «Сварог Вест Груп», на полях которой работает множество людей. Они заняты, работа есть, зарплата не задерживается, а что еще нужно простому человеку?

В 191-м округе (центр — город Староконстантинов, охватывает Староконстантинов, Виньковецкий, Деражнянский, Летичевский, Староконстантиновский, Старосинявский районы) сложилась интересная ситуация. С одной стороны — молодой, перспективный беспартийный Виктор Бондарь, с другой — команда из «старой обоймы» в прямом и переносном смысле.Например, народный депутат Украины от фракции Народная партия Василий Шпак, которому уже 61 год. Он богат, а его сын Николай Шпак — руководитель «Украгролизинга».

В свое время за кресло председателя правления «Украгролизинга» развернулась нешуточная борьба, так как В.Шпак стал нардепом и ему пригрозили судом, если он не покинет место работы по совместительству (он руководил компанией с 1999 по 2006 гг.). Шпак-старший смог протолкнуть в руководители Шпака-младшего. Сначала при правлении Юлии Тимошенко в качестве заместителя председателя, а с февраля 2009 г. — руководителем компании.Удивительно, что с такими способностями Василий Шпак не хочет посадить сына также и в кресло нардепа.

Еще один кандидат, которому очень нужно пройти в ВР — председатель облсовета Николай Дерикот. В прошлом, работая главным инженером строительной компании, Дерикот заработал себе имя, построив не один здание. Используя админресурс, вытаскивал из облбюджета средства на различные проекты в Староконстантинове. Так зачем людям терять такую полезную человека и отпускать ее в парламент? Но дело в том, что в Хмельницкой области в М.Дерикота пока нет шансов для карьеры. Ему удалось проработать первым заместителем председателя Хмельницкой облгосадминистрации и при «оранжевых», и при «регионах», но хмельницком губернатору Василию удушье удалось перевести «опасного» первого зама у председателя облсовета. Эта должность совершенно не устраивает Дерикота, вот и решил он перед пенсией стать нардепом.

Совсем другие цели преследует Виктор Бондарь. Его задача — остаться в регионе и работать как депутат-мажоритарщик, чтобы не связываться с программами политических партий. Как опытный держуправленець высшего звена, который работал   губернатором Днипропетрощины и Министром транспорта. Бондарь сможет привлечь в регион значительные ресурсы. Ведь он хорошо понимает, как работают государственные структуры, и может разрабатывать и проводить в жизнь амбициозные проекты.

Бондарь создал фонд «Развитие Подолье», который развивает сотрудничество общин по формуле партнерства. Это когда стороны, во-первых, имеют общую цель, во-вторых — вместе ее достигают. То есть не кто-то за счет другого, а оба, поддерживая друг друга. Фонд предлагает партнерскую схему взаимодействия с местными сообществами по социально-экономической перестройки подольских сел, поселков и городов. Принцип прост и понятен: первый шаг — местные советы, председатель, общество согласовывают между собой тот или иной проект, который, скажем, дает новые рабочие места, дополнительные бюджетные поступления или решает текущие неотложные социальные вопросы. Когда местная община четко понимает, чего хочет и что именно готова приложить для этого, фонд делает шаг навстречу: предоставляет необходимую организационно-финансовую поддержку.

«Объединить усилия может любая местная инициатива — от оборудования детской площадки для создания нового предприятия. Именно для такого сотрудничества мне уже удалось сплотить многие социально ответственных предпринимателей — и местных, и киевских. Начиная сотрудничество, мы четко понимали главную цель: экономически развито Подолье должно стать краем, где живут зажиточные люди! И в этом заинтересован, так сказать «кровно», поскольку на Подолье живет более четырех сотен моих родственников — и это лучшая гарантия моего упорного труда на результат «, — говорит Бондарь. 

В округе Бондарь работает уже давно. Например, его хорошо знают в Дашковецкая лицее, где уже лет 7-8 назад будущий народный депутат начал дарить первоклассникам на 1-е сентября щкильни ранцы, комплектующие их всем необходимым для занятий, усовершенствовал учебную базу, а с 2005 г. лицей имеет безлимитный выход в мировую сеть Интернет. Усилия Виктора Бондаря поддержали другие социально ответственные предприниматели Подолье — и сейчас лицей в Дашковцы имеет уже два компьютерных класса.

Что касается округа № 192 (центр — город Дунаевцы, округ включает Городокский, Дунаевецкий, Чемеровецкий, Ярмолинецкий районы), то на несчастье других кандидатов, в депутаты решил идти украинский бизнесмен, совладелец сети строительных гипермаркетов «Эпицентр» Александр Герега (Партия регионов). Он массово раздает подарки, проводит концерты, развешивает рекламные щиты. Уроженец Городокского района создал бизнес-империю, на которой работает около 14 тысяч человек. Можно только догадываться, зачем этому олигарху еще и депутатский значок. Но, пожалуй, не так уж хорошо обстоят дела по продаже краски и гвоздей мелким оптом.

Ему конкурентами могут быть тот же Бондарь, который с февраля распространяет в районах округа газету «Развитие Подолье», встречается с людьми, ремонт памятника, восстанавливает места отдыха и т.д..

На этом же округе были замечены люди Иосифа Винского, бывшего «серого кардинала» СПУ, экс-министра транспорта, уроженца с. Лошковцы Дунаевецкого района. Плюс Винского в том, что он, как говорят, крестился, учился и работал в регионе, возглавлял областную огранизации Соцпартии. Наверное осталось множество коллег по комсомольской и партийной работе, по мнению которых можно опереться в работе с людьми. Но незабываемые дни комсомольской юности уже давно прошли 30 лет назад, целая вечность для политики, где ситуация меняется чуть ли не ежегодно. Но, как говорится, мастерство не пропивается. Закончив Высшую партийную школу при ЦК КПУ по специальности «политолог», И.Винский может «заговорить» любую публику. А для нишешних политических лидеров, это большая редкость, кстати.Например, И.Винский выступает против приватизации «Укрзалиныци», что импонирует простым людям.

Уйдя со скандалом из СПУ И.Винский с легкостью организовал собственную партию «Народная власть», что дало ему возможность остаться в политике и поучаствовать в фпартии «Объединенные левые и крестьяне». В этом «союзе пяти» И.Винскому не удалось стать лидером (он заместитель председателя). Вот и вернулся бывший комсомолец, коммунист и социалист к истокам на малую родину. Попробуй И.Винский баллотироваться где-то во Франции, у него было бы больше шансов. Во Франции хотя бы любят социалистов. В нашей стране трагедия социалистов (и их многочисленных клонов) в том, что они никому не интересны, не эпатажные, и к тому же их не пускают «в телевизор».

В самом южном избирательном округе № 193 (центр — Каменец-Подольский, включает Каменец-Подольский и Новоушицкий районы) сложилась нестандартная для Хмельницкой области ситуация. Если по другим округам есть информация о нескольких потенциальных кандидатах в депутаты, то по этому округу заявлена пока только одна. Это местный «смотрящего» от нардепа Инны Германовны Богословской, депутат-мажоритарщик областного совета от Партии регионов Владимир Мельниченко. Каменец-Подольский — необычный город. В нем три вуза, публика образованная и думающая, поэтому, возможно, оппозиция еще не решила, кого выставить против В.Мельниченко. А подумать нужно очень хорошо, потому что областной депутат, имея поддержку Партии регионов, является сильным игроком. Ему на руку все социальные программы, которые идут в стране с разным успехом. С избирателями Мельченко может пообщаться на тему питьевой воды (есть такая общегосударственная программа «Питьевая вода»), и на тему льготных перевозок, а может пообещать людям автобусы. До реч  и они могут пригодиться, когда на выборах будут организовывать подвоз пенсионеров на участке.

Если кто-то подумал, что в подвозе пенсионеров есть какой-то подвох, то это явная ошибка.Выборы пройдут демократично и прозрачно, о чем уже успел заявит губернатор Хмельницкой области Василий Ядуха. «Я гарантирую, что в области будет обеспечена полная прозрачность идемократичнисть выборов в парламент», — заявил В.Ядуха.

Партийные списки — отдельная тема, но предварительно можно отметить, что в Хмельницкой области в парламент почти гарантированно пройдут Партия регионов, БЮТ, «Фронт перемен», на удивление хорошо идет «УДАР Кличко». Партия Литвина не позиционируется у избирателей как парламентская, а в КПУ нет никаких шансов (максимум, что они смогут взять — 1,5%).

Сергей ФедоровКоли в Україні обговорювали необхідність повернення мажоритарних виборів, наводилося кілька аргументів. Основний був у тому, що нардепи-мажоритарники будуть більш відповідально вирішувати проблеми своїх округів, ніж їх колеги, обрані за партійними списками. До виборів 28 жовтня залишається близько півроку, і потенційні кандидати-мажоритарники вже проявляються. Але аналіз показує, що більшість з них може стати просто продовженням партійних списків. Крім цього, вже зараз заявили про себе явно технічні канідати, тож боротьба на всіх семи виборчих округах області очікується неабияка.

Якщо в 2002 р., коли останній раз були мажорітарні вибори, в Хмельницьку був один виборчій округ, то цього разу місто розділили на дві нерівні частини. В округ №187 не ввійшли тільки три мікрорайони, які прикріпили до округа №188. В цілому в окрузі №187 виявилось 146 тіс. виборців.

Виборювати їх прихільність виявилося досить багато бажаючих. Є інформація про те, що у виборах візьмуть участь колишній головний лікар обласної лікарні та колишній начальник облуправління охорони здоров’я Микола Ямчук, Ігор Клюст, який балотувався раніше в парламент від Хмельницького, та Олександр Буджерак. У політиків буває час підйомів і спадів, і в Яремчука і Клюста якраз час спаду. Колись в 2002 р. Клюст мало не потрапив до Верховної Ради, недобравши близько 800 голосів по Хмельницькому. Але зараз у нього не той ресурс і не той час. Що стосується А.Буджерака, то він зробив свого часу фатальну помилку, вийшовши з БЮТ і перейшовши в «Реформи заради майбутнього». Таким чином за ним закріпився імідж «стрибунця», а це — недобре впливає на рейтинг.

Активно йде в нардепи від Хмельницького (округ №187) «головний по пиву» Олександр Слободян. Його стратегія полягає в тому, що пиво і футбол — близнюки-брати. Крім цього, йому, мабуть, не дають спокою футбольні лаври Ахметова і Ярославського. Тому Слободян вирішив, не відкладаючи в довгий ящик, вивести багатостраждальний містечковий футбольний клуб «Дінамо» як мінімум до першої ліги. Це потрібна і корисна справа, і має спрацювати як відмінний піархід, тільки футболом захоплюються далеко не всі жителі Хмельницька.

Потрапити в нардепи спробує керівник фракції ВО «Батьківщина» в облраді, колишній губернатор і голова обласної ради Іван Гладуняк. Його підтримує віце-спікер парламенту Микола Томенко, а роботу в «полі» будуть виконувати обласні осередки громадської організації «Ніхто крім нас» і «Комітету моніторингу діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування».

Гладуняк відомій як досвідчений польовий командир, який зміг під час «помаранчевої» революції очолити ініціативну групу громадськості області «Так! Ющенко!», і фактично відібрав у В.Коцеміра керівництво областю до призначення Олуйко. Якщо до цього приєднається ресурс «БЮТ», який забезпечить Томенко, то у Гладуняка непогані шанси отримати хороший результат. Адже Хмельницьк – не Донецьк.

Як самовисуванець скоріш за все заявить про себе по Хмельницьку нардеп від БЮТ Олег Лукашук. Він у 2002 р. вже пройшов від Хмельницького до Верховної Ради, але тоді місто не було поділено на частини, а було єдиним округом. О.Лукашук має місцевий бізнес і може профінансувати виборчі заходи. До речі, саме І.Клюс програв тоді, у 2002 р., О.Лукашуку зовсім небагато голосів. Можливо, тепер він вирішив взяти реванш, але шансів у нього ще менше, ніж у О.Лукашука.

Як кандидат у депутати Лукашук ставить собі в заслугу будівництво водопроводу до Хмельницького, сподіваючись, що виборці не будуть заглиблюватися в деталі цього, безумовно, важливого для міста будівництва. Справа в тому, що кошти на це виділила з держбюджету центральна влада; крім того, будує водопровід фірма, підконтрольна Лукашуку. Тобто подбав про людей і для себе «вибив» небагато.

Лукашуку, до речі, доцільніше балотуватися від округа № 188, який охоплює кілька мікрорайонів Хмельницького, а також Волочиський та Хмельницький райони. В цих районах розташований його завод з виробництва мінеральної води. До гречки виборці вже звикли, але хто знає, може саме мінеральна вода стане  тією краплею, яка переповнить чашу любові і вдячності населення до нардепа.

Сергій Лабозюк йде в нардепи від 188-го округа за підтримки Народної партії. У Сергія є і бізнес в аграрній сфері, і гроші. Його виборча кампанія почалася ще в січні і ведеться з розмахом, про що можна судити по тій кількості бордів, які він встановив і в Волочиську, і по всьому району.

Це один цікавий персонаж — Віктор Коліщак. Він три рази намагався стати мером, але ні разу не пройшов. Зараз працює головою Хмельницької райдержадміністрації. Його, скоріше за все, буде підтримувати губернатор Василь Ядуха. Річ в тім, що у Ядухи є своя кандидатура на посаду голови району, в сферу впливу якого входять всі приміські землі. Але Коліщак міцно тримається за своє місце, так що непогана можливість зробити посаду вакантною, це відправити його в ВР.

Під питанням округ, в якому будуть балотуватися Василь Кравчук (нардеп від «Батьківщини») і Віталій Олуйко (Партія регіонів). Можливо, вони спробують поборотися за Хмельницький і Волочиськ, але для них краще йти по Білогір’ю, Ізяславу, Красилову та Теофіполю, де їх гарно знають. В.Олуйко двічі йшов від цього округа по мажоритарці і проходив в нардепи. Він був у Литвина в Народній партії, потім покинув їх, тому що його не підтримали на посаді ректора Університету права в Хмельницькому. Зараз Олуйко — голова місцевого управління Антимонопольного комітету. До закриття «Сильної України» був в цій партії і мав хороший рейтинг. Тепер йому доведеться підтримувати свій рейтинг, доводячи селянам корисність такого органу, як Антимонопольний комітет, в якому він працює.

В окрузі № 189 (Білогір’я) засвітився Валерій Кольгофер — голова Летичівської райдержадміністрації Хмельницької області. Він досить молодий (1978 г.р.), у нього є гроші і він зять Віктора Коцемира, колишнього голови Вінницької і Хмельницької облдержадміністрацій. Але різні обставини ведення бізнесу цією родиною знижують до нуля потенціал В.Кольгофера як прохідного кандидата. В цьому окрузі планують працювати депутатами-мажоритарниками начальник управління екології Київської області, уроженець Білогір’я Анатолій Артемчук та голова Хмельницької обласної організації ВО «Свобода», депутат облради Ігор Сабій. Вибір останнього зрозумілий, тому що Білогірья — на знаходится на заході області, а чим ближче на захід, тим краще справжньому свободівцю.

Безумовний лідер округу №190 — бізнесмен, екс-голова Державної податкової адміністрації України Сергій Буряк. Округ наче на замовлення зберегли незмінним спеціально для нього. В цьому окрузі (центр — місто Шепетівка, міста Славута і Полонський, Славутський і Шепетівській райони) С.Буряк отримав 60% підтримки виборців і потрапив до Верховної Ради. В цей округ мало хто забажає йти, розуміючи, що шансів перемогти «важковаговика» практично немає. Акцент С.Буряк робить на своїй корпорації «Сварог Вест Груп», на полях якої працює безліч людей. Вони зайняті, робота є, зарплата не затримується, а що ще потрібно простій людині?

У 191-му окрузі (центр — місто Старокостянтинів, охоплює Старокостянтинів, Віньковецький, Деражнянський, Летичівський, Старокостянтинівський, Старосинявський райони) склалася цікава ситуація. З одного боку — молодий, перспективний безпартійний Віктор Бондар, з іншого — команда із «старої обойми» в прямому і переносному значенні. Наприклад, народний депутат України від фракції Народна партія Василь Шпак, якому вже 61 рік. Він багатий, а його син Микола Шпак — керівник «Украгролізингу».

Свого часу за крісло голови правління «Украгролізингу» розгорнулася неабияка боротьба, так як В.Шпак став нардепом і йому пригрозили судом, якщо він не покине місце роботи за сумісництвом (він керував компанією з 1999 по 2006 рр..). Шпак-старший зміг проштовхнути в керівники Шпака-молодшого. Спочатку при правлінні Юлії Тимошенко в якості заступника голови, а з лютого 2009 р. — керівником компанії. Дивно, що з такими здібностями Василь Шпак не хоче посадити сина також і в крісло нардепа.

Ще один кандидат, якому дуже потрібно пройти у ВР — голова облради Микола Дерикот. У минулому, працюючи головним інженером будівельної компанії, Дерикот заробив собі ім’я, побудувавши не одну будівлю. Використовуючи адмінресурс, витягав з облбюджету кошти на різні проекти в Старокостянтинові. Так навіщо людям втрачати таку корисну людину і відпускати її до парламенту? Але справа в тому, що в Хмельницькій області у М.Дерикота поки немає шансів для кар’єри. Йому вдалося пропрацювати першим заступником голови Хмельницької облдержадміністрації і при «помаранчевих», і при «регіонах», але хмельницькому губернатору Василю Ядусі вдалося перевести «небезпечного» першого зама в голови облради. Ця посада зовсім не влаштовує Дерикота, от і вирішив він перед пенсією стати нардепом.

Зовсім інші цілі переслідує Віктор Бондар. Його завдання — залишитися в регіоні і працювати як депутат-мажоритарник, щоб не зв’язуватися з програмами політичних партій. Як досвідчений держуправленець вищої ланки, який працював  губернатором Дніпропетрощіни і Міністром транспорту. В.Бондар зможе залучити в регіон значні ресурси. Адже він добре розуміє, як працюють державні структури, і може розробляти і проводити в життя амбітні проекти.

В.Бондар створив фонд «Розвиток Поділля», який розвиває співпрацю громад за формулою партнерства. Це коли сторони, по-перше, мають спільну мету, по-друге — разом її досягають. Тобто не хтось за рахунок іншого, а обидва, підтримуючи один одного. Фонд пропонує партнерську схему взаємодії з місцевими громадами з соціально- економічної перебудови подільських сіл, селищ і міст. Принцип простий і зрозумілий: перший крок — місцеві ради, голова, товариство узгоджують між собою той чи інший проект, який, скажімо, дає нові робочі місця, додаткові бюджетні надходження або вирішує поточні нагальні соціальні питання . Коли місцева громада чітко розуміє, чого хоче і що саме готова докласти для цього, фонд робить крок назустріч: надає необхідну організаційно-фінансову підтримку.

«Об’єднати зусилля може будь-яка місцева ініціатива — від обладнання дитячого майданчика до створення нового підприємства. Саме для такого співробітництва мені вже вдалося згуртувати багато соціально відповідальних підприємців — і місцевих, і київських. Розпочинаючи співпрацю, ми чітко розуміли головну мету: економічно розвинене Поділля має стати краєм, де живуть заможні люди! І в цьому я зацікавлений так би мовити «кровно», оскільки на Поділлі живе більше чотирьох сотень моїх родичів — і це найкраща гарантія моєї наполегливої праці на результат «, — каже В.Бондар.

В окрузі В.Бондар працює вже давно. Наприклад, його добре знають в Дашківецькому ліцеї, де вже років 7-8 тому майбутній народний депутат почав дарувати першокласникам на 1-е вересня щкільні ранці, комплектуючи їх всим необхідним для занять, вдосконалив навчальну базу, а з 2005 р. ліцей має безлімітний вихід в світову мережу Интернет. Зусилля Віктора Бондаря підтримали інші соціально відповідальні підприємці Поділля — і зараз ліцей у Дашківці має вже два комп’ютерних класи.

Що стосується округа № 192 (центр — місто Дунаївці, округ включає Городоцький, Дунаєвецький, Чемеровецький, Ярмолинецький райони), то на нещастя інших кандидатів, у депутати вирішив йти український бізнесмен, співвласник мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр» Олександр Герега (Партія регіонів). Він масово роздає подарунки, проводить концерти, розвішує рекламні щити. Уродженець Городоцького району створив бізнес-імперію, на якій працює близько 14 тисяч чоловік. Можна тільки здогадуватися, навіщо цьому олігархові ще й депутатський значок. Але, мабуть, не так вже й добре йдуть справи з продажу фарби і цвяхів дрібним оптом.

Йому конкурентами можуть бути той же Бондар, який з лютого розповсюджує в районах округа газету “Розвиток Поділля”, зустрічається з людьми, ремонтує пам’ятники, відновлюе місця відпочинку, тощо.

На цьому ж окрузі були помічені люди Йосипа Вінського, колишнього «Сірого кардинала» Соцпартії, екс-міністра транспорту, уродженця с. Лошківці Дунаєвецького району. Плюс Вінського в тому, що він, як кажуть, хрестився, вчився і працював в регіоні, очолював обласну огранізації Соцпартії. Напевно залишилося безліч колег по комсомольській і партійній роботі, на думку яких можна спертися в роботі з людьми. Та незабутні дні комсомольської юності вже давно пройшли 30 років тому, ціла вічність для політики, де ситуація змінюється мало не щороку. Але, як кажуть, майстерність не пропивається. Закінчивший Вищу партійну школу при ЦК КПУ за фахом «політолог», Й.Вінський може «забалакати» будь-яку публіку. А для нишешніх політичних лідерів, це велика рідкість, до речі. Наприклад, Й.Вінський виступає проти приватизації «Укрзаліниці», що імпонує простим людям.

Пішовши зі скандалом з СПУ Й.Вінський з легкістю організував власну партію «Народна влада», що дало йому можливість залишитися в політиці і прийняти участь в фпартії «Об’єднані ліві і селяни». У цьому «союзі п’яти» Й.Вінському не вдалося стати лідером (він заступник голови). От і повернувся колишній комсомолець, комуніст і соціаліст до витоків на малу батьківщину. Спробуй Й.Вінський балотуватися десь у Франції, у нього було б більше шансів. У Франції хоча б люблять соціалістів. У нашій країні трагедія соціалістів (і їхніх численних клонів) в тому, що вони нікому не цікаві, не епатажні, та до того ж їх не пускають «в телевізор».

У самому південному виборчому окрузі № 193 (центр — Кам’янець-Подільськ, включає Кам’янець-Подільський і Новоушицький райони) склалася нестандартна для Хмельницької області ситуація. Якщо за іншими округами є інформація про декількох потенційних кандидатах у депутати, то по цьому округу заявлена поки тільки одна. Це місцевий «наглядачь» від нардепа Інни Германівни Богословської, депутат-мажоритарник обласної ради від Партії регіонів Володимир Мельниченко. Кам’янець-Подільський – незвичайне місто. У ньому три вузи, публіка освічена і думаюча, тому, можливо, опозиція ще не вирішила, кого виставити проти В.Мельниченко. А подумати потрібно дуже добре, тому що обласний депутат, маючи підтримку Партії регіонів, є сильним гравцем. Йому на руку всі соціальні програми, які йдуть в країні з різним успіхом. З виборцями Мельченко може поспілкуватися на тему питної води (є така загальнодержавна програма «Питна вода»), і на тему пільгових перевезень, а може пообіцяти людям автобуси. До реч і, вони можуть згодитися, коли на виборах будуть організовувати підвіз пенсіонерів на дільниці.

Если кто-то подумал, что в подвозе пенсионеров есть какой-то подвох, то это явная ошибка. Выборы пройдут демократично и прозрачно, о чем уже успел заявить губернатор Хмельницкой области Василий Ядуха. «Я гарантую, що в області буде забезпечена повна прозорість ідемократичність виборів в парламент», — заявив В.Ядуха.

Партійні списки — окрема тема, але попередньо можна відзначити, що у Хмельницькій області в парламент майже гарантовано пройдуть Партія регіонів, БЮТ, «Фронт Змін», на подив добре йде «УДАР Кличка». Партія Литвина не позиціонується у виборців як парламентська, а у КПУ немає ніяких шансів (максимум, що вони зможуть взяти — 1,5%).

Сергей Федоров

Related Images: