Задовго до прийняття ПАРЄ резолюції про функціонування демократичних інститутів в Україні опозиція передала керівництву США і Європейського союзу список українських чиновників, до яких потрібно застосувати санкції і заборонити в’їзд на територію цих країн. При чому, як стверджують джерела, до отриманих списків і за океаном, і в ЄС поставилися більш ніж серйозно, повідомляє «Главком» . 

За інформацією видання, про можливу легалізацію подібного списку на зустрічі з Віктором Януковичем згадувала держсекретар США Хілларі Клінтон. Українська влада як завжди легковажно поставилася до жорсткої резолюції ПАРЄ по Україні з вимогою звільнити політичних ув’язнених і погрозами запровадити санкції. Деякі депутати навіть додумалися заявити, мовляв, що вони можуть у цьому Раді Європи, хіба що повноваження нашої делегації призупинити? Але серйозність ситуації все-таки почали потроху усвідомлювати.

 Наприклад, досвідчений Володимир Литвин, завжди тримав напоготові, не спроста одним з перших з високопоставлених осіб публічно визнав небезпеку введення санкцій. Очевидно, що сторони Ради Європи нашим чиновникам особисто навряд чи щось загрожує, але, як показав прецедент списку Магнітського і переліку невьездних білоруських чиновників, США та ЄС без зайвих сумнівів забороняють в’їзд і блокують рахунки провинилися. Пропонуємо ознайомитися з першою частиною списку невьездних українських чиновників, який вже найближчим часом стане предметом розгляду в найвищих кабінетах ЄС і США. Отже, перша група осіб у Списку чиновників, причетних до згортання демократії в Україні, політичному переслідуванню опозиції та іншим протизаконним діям — політичні фігури. 

1. Віктор Янукович, Президент України. Опозиція звинувачує його в тому, що він — натхненник усіх політичних репресій в Україні, які він проводить за допомогою тотального контролю над судовою системою та правоохоронними органами. 

2. Олександр Янукович , старший син Президента. Його звинувачують в тому, що він відповідає за фінансову підтримку клану.Контролює весь сімейний бізнес. За перший рік президентства батька заробив близько 130 мільйонів доларів, купив 2 українських банки і загальнонаціональний телеканал. 

3. Дмитро Фірташ, засновник компанії «Росукренерго». 

4.Юрій Бойко, Міністр енергетики та вугільної промисловості України. 

5. Сергій Льовочкін, глава Адміністрації Президента — опозиціонери зазначають, що номери 4-6 списку є членами так званої групи «Росукренерго», яка організувала корупційну схему поставок російського газу в Україну. Схема працювала до 2010 року і була зруйнована Юлією Тимошенко. Тимошенко повернула державі 12 мільярдів кубометрів газу, незаконно забраного групою. Це був головний мотив, чому група використовувала все доступне вплив на Януковича, суди і силові органи, переслідуючи не лише Тимошенко, а й Ігоря Діденка, колишнього главу державної компанії НАК «Нафтогаз», а також Анатолія Макаренка, колишнього главу Митної служби, який захищав державні інтереси при поверненні зазначеного газу державі. Крім того, Дмитро Фірташ є головним спонсором президентської кампанії Януковича, а Сергій Льовочкін, як глава Адміністрації Президента, передає незаконні вказівки Януковича судам і правоохоронним органам і контролює їх виконання.

 6. Валерій Хорошковський, Голова Служби безпеки України — за версією опозиції, при ньому СБУ стала головним інструментом переслідування опозиції і дисидентів в стилі КДБ. Під його керівництвом СБУ стало ключовим елементом в організації політичних репресій в Україні, порушення політично-вмотивованих справ, тиску на ЗМІ, правозахисників і громадських активістів. Довгий час, незважаючи на конфлікт інтересів, Хорошковський був членом Вищої ради юстиції, караючого органу над судовою системою. Це дозволило йому надавати прямий тиск на суди в своїх особистих корпоративних і політичних інтересах. Яскравий приклад — позбавлення ліцензій на загальнонаціональне мовлення «5 каналу» і ТВі за позовом групи каналів «Інтер», володіє якої глава СБУ. Саме служба Хорошковського початку політичне переслідування Юлії Тимошенко за газові контракти 2009 року.

 7. Микола Азаров, Прем’єр-міністр Україна — не будучи причетним до підписання газових контрактів 2009 року і не будучи поінформованим про умови і деталях їх підписання, не будучи реальним свідком, дав неправдиві свідчення під клятвою проти Юлії Тимошенко в суді. Вони лягли в основу подальшого обвинувального вироку Юлії Тимошенко. Під час судового процесу Юлія Тимошенко звинуватила Азарова в зв’язках з одіозною компанією «Росукренерго», за що Азаров віддав секретний наказ судді заарештувати колишнього прем’єр-міністра. 

8. Костянтин Грищенко, Міністр закордонних справ України — він персонально, і все міністерство загалом, зіграло ключову роль в організації компанії по дезінформації навколо справи Тимошенко. 

9. Андрій Портнов — начальник Головного управління Адміністрації Президента з питань судоустрою — він безпосередній автор так званої судової реформи, яка була ініційована в 2010 році Януковичем, в результаті якої українські суди стали тотально залежні від влади. Андрій Портнов, разом із Сергієм Льовочкіним, є комунікатором, що передає незаконні вказівки судам. 

10. Анатолій Могильов, Міністр внутрішніх справ України — згідно з даними опозиції, він особисто керує і відповідає за масове використання правоохоронних органів у політичних інтересах режиму. Міліція під його керівництвом використовується для позбавлення громадян України їх конституційно-гарантованого права на мирні зібрання. Також на ньому лежить вина за розгін мирної демонстрації на День Незалежності в Києві 24 серпня 2011 року, а також 11 жовтня 2011 після зачитування вироку Тимошенко. 

11. Сергій Ківалов, народний депутат від Партії регіонів, глава комітету з питань правосуддя, член Вищої ради юстиції. Про нього зазначено, що є тіньовим смотрящим режиму над судовою системою. Як глава парламентського комітету з питань правосуддя він персонально контролює добір і призначення суддів в парламенті, і, в той же час як член Вищої ради юстиції, має всі інструменти карати нелояльних суддів.

 12.Геннадій Кернес, мер Харкова, Партія регіонів. Про нього зазначено так — на незаконно придбані активи заснував ряд торгових компаній в Україні та Європі для отримання урядових контрактів. Незаконно отримані кошти інвестовані в Європі (Німеччина, Австрія, Кіпр і Швейцарія). Проводить і підтримує політичні переслідування опозиційних політиків. 

Друга група чиновників — слідчі Генеральної прокуратури України 

13. Олександр Нечвоглод, головний слідчий відділу особливо важливих справ ГПУ. Слідчий ініціював кримінальну справу без адекватних підстав і причин, чого вимагає 94 стаття КПК України. Під час досудового слідства серйозно порушив право Юлії Тимошенко на захист, гарантоване Міжнародною конвенцією з цивільних і політичних прав, а також Конвенцією із захисту прав людини, як і національним законодавством — Конституцією та Кримінально-процесуальним кодексом.

14. Олег Пушкар, перший заступник голови управління з розслідування особливо важливих справ. Він незаконно утримував представника захисту Сергія Власенка 8:00 в офісі Генеральної прокуратури і не дозволив йому потрапити до Тимошенко до першого допиту. Він грубо порушив право Тимошенко на захист, гарантоване українськими законами і міжнародними конвенціями. Також він порушив право Власенко як захисника, а також як народного депутата відповідно до закону про статус народного депутата і Конституції України.

 15. Анрій Курісь, начальник Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури.

 16.Сергій Точилін, глава департаменту огляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими ГПУ у сфері службової діяльності Головного управління з розслідування особливо важливих справ. Він підтримав незаконну позицію слідчих органів у Печерському суді Києва під час розгляду апеляції Юлії Тимошенко проти рішення слідчих порушити кримінальну справу і затримати Тимошенко, щоб привести її до Київського Печерський районний суд для вибору запобіжного заходу. 

Третя група — керівництво Генеральної прокуратури

 17. Віктор Пшонка — Генеральний прокурор України , Державний радник юстиції.

 18. Ренат Кузьмін, перший заступник Генерального прокурора , Державний радник юстиції першого класу. 

19. Євген Блажівський, заступник Генерального прокурора , Державний радник юстиції першого класу. Про них в переліку зазначено тільки «в загальному» — Керівництво Генеральної прокуратури проігнорувало скарги Юлії Тимошенко та її захисника Власенка з приводу незаконних дій слідчих Генпрокуратури, або ж ці скарги були розглянуті з порушенням строків, визначених законодавством. 

Четверта група — представники звинувачення

 20. Михайло Шорін, начальник головного управління ГПУ щодо підтримки державного обвинувачення в судах. 

21. Андрій Байрачний, заступник голови відділу по догляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури в сфері економіки Головного управління з розслідування особливо важливих справ.

 22. Лилия Фролова, заступник начальника відділу підтримки державного обвинувачення в судах.

 23. Олександр Микитенко, перший заступник начальника Головного управління з підтримки державного звинувачення в судах. «Представники державного обвинувачення в суді, незважаючи на очевидну необгрунтованість звинувачень проти Юлії Тимошенко, відсутність складу злочину в її діях, без взяття до уваги доказової бази, яка повністю доводить невинність Юлії Тимошенко, підтримали незаконні вимоги, і в порушення пункту 3, статті 264 КПК України, не відхилили, а навпаки, підтримали висунуті звинувачення. Чи не озвучуючи підстав і причин, прокурори запропонували змінити запобіжний захід для Тимошенко з підписки про невиїзд на арешт », — йдеться в документі.

Related Images: