В останні півроку я навіть усередині Україні віддаю перевагу пересуватися літаком — політ займає близько години і умови набагато комфортніше будь-якого поїзда. При цьому є маса внутрішніх рейсів, які зручно підв’язані один до одного — власне, тому тільки за півроку я літав всередині Україна разів 15, напевно, і в більшості випадків — рейсами «Дніпроавіа». А ось тепер літати не буду і віддам перевагу або вибирати інші авіакомпанії — зараз починати розвивати свою мережу маршрутів МАУ, — або їхати взагалі іншим видом транспорту. І ось чому.

Минулого тижня я їздив до Харкова — ми проводили там семінар. Прямих рейсів Одеса-Харків не існує, але при наявності 4 рейсів Одеса-Київ і такої ж кількості Київ-Харків абсолютно не проблема за кілька годин дістатися до Харкова. Втім, у мене були справи у Києві, тому я вважав за краще летіти першим ранковим рейсом до Києва і найпізнішим до Харкова. І назад так само. Дуже хотілося спати, оскільки вставати доводилося о пів на п’яту ранку, але довелося терпіти, тим більше, що літаки літали без перебоїв, незважаючи на сильну грозу в Борисполі по дорозі туди. Зворотно летіти було зовсім добре — абсолютно безхмарне небо і ми прекрасно приземлилися в Києві.

А ось з останнім сегментом — Київ-Одеса — і трапилася халепа. Спочатку мені прилетіло повідомлення від Tripit про те, що рейс затримано на дві години і виліт планується на 23:00 замість 21:05. Я передзвонив в довідку, потім в контакт-центр «Дніпроавіа», мені це підтвердили і я переніс виїзд в аеропорт на пару годин. Заодно зазначив, що ще не відлетів попередній рейс і якось незрозуміло, як вони розраховують розрулити ситуацію — навряд чи у авіакомпаній є зайві літаки для цього.

О 22:00 я був в аеропорту, де ніякої реєстрацією і не пахло — наш рейс залишався останнім, але аж до 22:55 табло чесно показувало, що рейс затримується до 23:00, що вже очевидно було брехнею. В 22:55 табло мигнуло і рейс виявився затриманий до 01:00. Мене це потішило і я вирішив розважитися — знайти представника авіакомпанії і зажадати харчування та напої, якесь авіакомпанія повинна представляти при затримці рейсу. Але на цей момент в терміналі А залишалося рівно два співробітники аеропорту — дівчина в довідковій і співробітник пункту безпеки, і жодних ознак представників компанії. Став дзвонити в контакт-центр — дівчина вислухала, попросила почекати хвилинку і через 10 хвилин повної тиші в трубці повідомила, що представник точно знайдеться в терміналі B аеропорту.

У терміналі B представник точно був — точніше, це був сервісний центр Аеросвіту. Почекавши приблизно півгодини, поки дівчина розбереться з парою десятків пасажирів на Тбілісі, рейс яких виявився перепроданий, я спантеличив її питанням про харчування і отримав відразу дві відповіді — що годувати повинна компанія «Дніпроавіа», а вони «Аеросвіт», і що дівчина сама намагається не літати «Аеросвітом». Ну, одкровення дівчата мене мало чіпали, тому я зажадав знайти представника «Дніпроавіа». Мені дуже ввічливо пояснили, що він обов’язково повинен бути в терміналі А, ось-ось приїде, буквально дзвонив. Повернувся в термінал А, зрозуміло, ніякого представника не знайшов і спитав у довідковій, у чергового адміністратора, на що теж отримав відповідь, що представник дзвонив і ось-ось буде.

Я продовжив розважатися, телефонуючи в контакт-центр. Дівчина на ім’я Христина, вислуховуючи моє питання «Де представник компанії?», Відпрацьованим голосом говорила «Хвилинку» і вішала дзвінок на холд хвилин на 10-15, після чого повідомляла, що не можуть додзвонитися до представника, але він повинен бути в терміналі. Все це ще й відбувалося при дзвінку на короткий номер, який платний для того, хто телефонує — так що авіакомпанія ще й заробляла, мабуть, на це.

Тим часом літак, який летів рейсом попереднім до Одеси, вже повернувся, з нього вийшли пасажири і команда, але реєстрацію так і не оголошували. Зате в 00:52 табло знову мигнуло і рейс виявився затриманий до 2:55. Тобто ще на дві години. Тут стали обурюватися вже й інші пасажири і в термінал прибігли представники «Аеросвіту», табло мигнуло ще раз, відклало рейс до 04:00, так що стало зрозуміло, що чекати можна ще довго. Представники «Аеросвіту» почали ставити позначки про затримку рейсу на квитках, повідомили, що замовлений харчування і так далі. Мені, в-общем, було досить байдуже, я відзначив квиток і купив квиток на автобус у оперативно поквапитися таксистів, які через 20 хвилин посадила перші шістьох бажаючих в мікроавтобус і вже о 7 ранку ми були в Одесі.

До речі, в’їжджаючи до Одеси, я заради інтересу перевірив стан рейсу і з’ясувалося, що він ще в Києві. У результаті рейс загальною тривалістю в 50 хвилин виявився затриманим на 11 годин — він відлетів до 8:04.

Я, чесно сказати, не знаю, що там відбувалося з літаком, хоч і підозрюю, що не відбувалося нічого. Через велику пасажиропотоку до Одеси влітку повинні літати тільки «Боїнг-737», а їх у «Дніпроавіа» один або два. Навіть з літаками «Аеросвіту», мабуть, одного літака не вистачило і тому рейси почали зсуватися. А в останнього виникла зовсім нова проблема — йому не вистачило екіпажу. Точніше, екіпаж-то був, але, якщо б він полетів на годину ночі в Одесу, то не встиг би відпочити належний час перед наступним польотом. Тривіальна і зрозуміла проблема, взагалі-то. Тому мої претензії не до цього.

Моя претензія полягає в тому, що, коли в компанії «Дніпроавіа» виникла проблема, ця компанія розчинилася і залишила добру сотню пасажирів напризволяще. Я так і не знайшов представника компанії в усьому Борисполі і підозрюю, що його просто не існує в природі. Мої дзвінки в контакт-центр цієї шарашкіна контори не просто нічого не дали — я по 10-15 хвилин слухав повну тишу і не отримував жодної відповіді. В результаті один з моїх дзвінків взагалі потрапив в консьєрж-центр Приватбанку, який мене привітав по імені-по батькові і отримав завдання все ж домогтися відповіді — втім, навіть йому це вдалося насилу і він запевнив, що представника шукають і мені зателефонують. Втім, потім він же дізнався від мене, що мені ніхто не передзвонив.

І я не хочу своїми грошима підтримувати у цієї псевдокомпаніі впевненість, що вони займаються бізнесом. Це не бізнес — не треба себе обманювати. Ця компанія повинна померти і я закликаю всіх посприяти своєї споживчої нелояльністю цьому процесу. Мені навіть сильніше прикро від того, що я свідомо вибирав рейси «Аеросвіту / Дніпроавіа» серед інших, користуючись карткою «Меридіан», свідомо зупинявся в готелях, які виступали партнерами «Аеросвіту», і свідомо користувався кредитною картою Приватбанку, випущеної в партнерстві з «Аеросвітом «. А тепер не буду.

А якщо летіти все ж таки треба, то є велика кількість інших варіантів — в Москву я літаю «Трансаеро», до Києва — МАУ, а до Європи — європейськими компаніями, які успішно експлуатують рейси до Одеси.

Сергей Петренко www.searchengines.ru

Related Images: